Hello Гость!
Пятница, 17.05.2024, 07:01
Главная | Регистрация | Вход | RSS

МЕНЮ

Статистика

Образцы документов

Главная » Файлы » Гражданский процесс » Исковые заявления по гражданским делам [ Добавить материал ]

Апелляционная жалоба на решение суда о взыскании задолженности по уплате алиментов
[ Скачать с сервера () · Скачать удаленно () · Скриншот ] 22.01.2011, 12:57

В Апеляційний суд Херсонської області

73000, м. Херсон, вул.. 295 Стрілецької дивізії, 1 а

 

Через  Генічеський районний суд Херсонської області

75500, м. Генічеськ, вул. Бр. Коваленко, 66

 

Апелянт:

Відповідач по справі:

Баришніков Михайло Петрович

Адреса:

86107, м. Макіївка, вул. Таганська, 96/2,

Донецька область

Засоби зв’язку відсутні

 

 

Позивач по справі:

Баришніков Іван Михайлович

75500, м. Генічеськ, вул.. Махарадзе, 26а/5

Засоби зв’язку невідомі

 

Справа № 2-1005/08

Головуючий суддя у суді першої інстанції

 Хоменко В.Г.

 

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

На заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 26.08.2008 р.

 

            26.08.2008 року Генічеським районним судом Херсонської області було прийняте заочне рішення за позовом мого сина Баришнікова І.М. 17.02.1989 року народження про стягнення з мене Баришнікова М.П. заборгованості по аліментам в розмірі 10 427, 44 грн., пені за прострочення виплати заборгованості по аліментам у розмірі 85 635, 39 грн., державного мита в розмірі 51, 00 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення справи в розмірі 7, 50 грн.

            З вказаним заочним рішенням я не згодний, так як судом при розгляді справи були допущені порушення норм процесуального та матеріального права, а також воно прийняте  при неповному зясуванні усіх обставин справи.

 

            По перше, я не згодний з розміром заборгованості по аліментам, яка значно завищена, та не може складати 10 427, 44 грн. Такі твердження я можу обґрунтувати тим, що мій середній заробіток, відповідно до довідки з моєї роботи від 10.01.2008 р. складав:

1. З грудня 2002 р. по лютий 2004 р. – 280, 00 грн.;

2. З лютого 2004 р. по січень 2005 р. – 350, 00 грн.;

3. З січня 2005 р. по листопад 2005 р. – 500, 00 грн.;

4. З листопада 2005 р. по вересень 2006 р. – 600, 00 грн.;

5. З вересня 2006 р. по лютий 2007 р. – 650, 00 грн.

 

Відповідно до рішення суду та виконавчого листа № 2-765/99, я повинен був сплачувати на утримання позивача лише ¼ від усіх моїх доходів. Навіть якщо виходити з положень п. 2 ст. 182 СКУ, у якій вказано, що розмір аліментів не повинен бути меншим ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину, то також розмір заборгованості не може складати 10 427, 44 грн., так як за станом на лютий 2007 року розмір такого прожиткового мінімуму складав 558, 00 гривень відповідно до закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік». Таким чином, виходячи з фактично отриманих мною доходів, сума заборгованості по аліментам повинна складати набагато менше ніж та, яку визначив суд у спірному рішенні. Суд не мав права на власний розсуд перевищувати розмір заборгованості.

 

 

По друге, я взагалі не розумію на якій підставі було заявлено до мене позов, коли після розлучення з моєю колишньою дружиною, я взяв з неї розписку, згідно з якою вона не має до мене жодних претензій та не вимагає від мене виплачувати аліменти на утримання позивача Баришнікова І.М. Після розлучення зі своєю колишньою дружиною у 1999 р., я залишив своєму синові – позивачу по цій справі усе належне мені майно, а саме частку у будинку, земельну ділянку. У зв’язку з цим, коли я переїхав від колишньої дружини та позивача, я був переконаний що я не повинен був сплачувати ніяких аліментів. Таким чином я взагалі не вважаю, що повинен виплачувати на користь позивача якісь гроші.

 

 

По третє, я не згодний з тим, що рішенням суду до мене було застосовано пеню, а особливо у розмірі 85 635, 39 грн. так як на підставі ст. 196 СКУ отримувач аліментів має право на стягнення неустойки у розмірі одного процента від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Оскільки, розмір заборгованості, як мною зазначено вище, було перевищено, то відповідно і пеня повинна була б бути значно меншою.

 Також прошу врахувати те, що 20.02.2004 р. я уклав шлюб з Фелінською Світланою Сергіївною. 07.02.2008 р. у нас народилася дитина Баришніков Михайло Михайлович. Крім цього у моєї теперішньої дружини Фелінської Світлани Сергіївни є свій син 10.10.1996 року народження. Відповідно до довідки про склад сімї, усі ми вчетверо проживаємо однією сімєю у будинку за адресою м. Макіївка, вул. Таганська, 96/2. У зв’язку з тим, що моя дружина доглядає за маленькою дитиною, та не працює, я змушений самостійно матеріально  забезпечувати усю сімю. Так як мій заробіток не дуже багатий, я не можу одразу забезпечувати дружину, свого маленького сина, сина моєї дружини та ще виплачувати якісь гроші позивачу, особливо у такому розмірі як визначив суд. Якщо я буду змушений виплачувати такі суми позивачу, то моя сімя буде позбавлена належного матеріального забезпечення.

Відповідно до п. 2 ст. 196 СКУ «Розмір неустойки може бути зменшено судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів».

 

 

Крім цього, я вважаю, що до вимог позивача відносно стягнення неустойки повинен застосовуватися строк позовної давності.

Так, відповідно до ч. 1) п. 2 ст. 258 ЦКУ, позовна давність у один рік застосовується, насамперед, до вимог: про стягнення неустойки. Так як сімейні правовідносини однорідні цивільним, то неустойка у площині сімейного законодавства є похідним поняттям від неустойки у цивільному законодавстві, тому в моєму випадку застосування строку позовної давності було обов’язковим.

Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦКУ початок перебігу строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про порушення свого права, як свідчить рішення суду, позивач дізнався ще задовго до свого повноліття, але якщо навіть припустити, що про порушення свого права позивач дізнався 17.02.2007 р., коли йому виповнилося 18 років, то позов про стягнення неустойки він мав подати до 17.02.2008 р.

Оскільки позивач пропустив строк позовної давності на стягнення неустойки, суд взагалі не повинен був стягувати з мене суму 85 635, 39 грн.

 

 

Крім цього було порушено мої процесуальні права, так як я жодного разу не був належним чином повідомлений про час та місце жодного судового засідання. Таким чином я не міг заявляти свої заперечення до позову, не міг подавати докази, не міг оспорювати суму заборгованості.

Те, що були порушені мої процесуальні права на участь у справі вплинуло на неповне з’ясування усіх обставин справи, у зв’язку з чим рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

У рішення суду вказано, що я був викликаний шляхом розміщення повідомлення у газеті, але такий виклик не може бути належним, так як у силу п. 9 ст. 76 відповідач, викликається до суду через засоби печаті тільки якщо позивачу невідома його адреса, але позивачу було відомо де я мешкаю.

Про рішення суду я дізнався лише 13.09.2008 р., після того як воно було залишено у моїй поштовій скриньці. Про запізнене направлення мені рішення суду свідчить також поштовий конверт у якому стоїть штамп відправлення з датою – 09.09.2008 р., копія якого додається. Таким чином мною по поважній причині  було пропущено десятиденний строк для подачі заяви на апеляційне оскарження, у зв’язку з чим я не зміг своєчасно подати апеляційну скаргу. Оскільки я не дуже сильно орієнтуюся у нормах чинного законодавства, мені знадобився час для пошуку адвоката, який допоміг скласти апеляційну скаргу.

 

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 292, 295 ЦПКУ, ст.. 196 СКУ,

 

ПРОШУ:

 

1.      Визнати причину пропуску строку для подачі апеляційної скарги поважною та поновити строк для подачі апеляційної скарги;

2.      Відмінити заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 26.08.2008 р. та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

 

 

 

 

Баришніков Михайло Петрович                         _______________________

 

«__»___________________2008 р.

 

Додаються:

 

1)     Копія апеляційної скарги для позивача;

2)     Квитанція про сплату державного мита;

3)     Квитанція про сплату витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи;

4)     Копія поштового конверту у якому було отримане рішення суду;

5)     Довідка про доходи від 10.01.2008 р.;

6)     Копія трудової книжки;

7)     Копія розписки;

8)     Копія довідки про склад родини від 15.09.2008 р.;

9)     Копія свідоцтва про шлюб від 20.02.2004 р.;

10) Копія свідоцтва про народження від 07.02.2008 р.;

11) Копія характеристики з моєї роботи;

12) Копія характеристики з місця мешкання.

Категория: Исковые заявления по гражданским делам | Добавил: jur-konsalter | Теги:
Просмотров: 2116 | Загрузок: 0 | Комментарии: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]